Проєктування та ТЕО систем водопостачання й водовідведення: що вимагають донори і чого найчастіше бракує проєктам

Що це

Виступ Сергія Кареліна, національного консультанта з водопостачання та водовідведення, експерта «Expert Platform for Energy Efficiency», 13 жовтня 2026 року: «Особливості проектування та виконання ТЕО систем водопостачання та водовідведення: ключі до фінансування». Матеріал про технічне проєктування з урахуванням вимог міжнародних донорів.

Для кого

Для команд громад і комунальних підприємств води, які готують завдання на проєктування, ТЕО чи проєктну заявку на модернізацію систем водопостачання й водовідведення, а також для тих, хто замовляє ці документи підрядникам.

Головне

• Вихідні дані на проєктування: містобудівні умови та обмеження (окрім об’єктів, для яких вони не надаються), технічні умови й завдання на проєктування. Технічні умови мають передбачати лише ті роботи й у тих обсягах, які потрібні для інженерного забезпечення об’єкта.
• Технічне завдання (ТЗ). Складається першим під час планування будівництва, реконструкції чи модернізації систем водопостачання, водовідведення й очисних споруд, найчастіше — після спеціалізованих досліджень, розрахунків і моделювання. Воно регулює відносини замовника й виконавця, дає змогу розрахувати вартість проєктування, однозначно формулює вимоги, зменшує помилки через неповноту початкових даних і задає критерії оцінки під час приймання проєкту.
• Роботи до початку проєктування (за ДБН А.2.2-3:2014): попередні архітектурні пропозиції; пропозиції щодо розміщення об’єктів на ділянках; опрацювання технологічних й інженерних характеристик; завдання на інженерні вишукування; обстеження технічного стану й обміри наявних об’єктів; збір даних і створення цифрової інформаційної моделі наявного об’єкта.
• Стадії проєктування: ТЕО, техніко-економічний розрахунок, ескізний проєкт, проєкт (ТЕО, мережі без деталювання, попередній кошторис), робочий проєкт в одну стадію (клас наслідків СС1) і робоча документація. Для класів наслідків СС2 і СС3 проєкт складається з двох стадій: проєкт плюс робоча документація.
• Попередні дослідження, які показує автор: цифрова модель насосної станції та моделювання її ефективності до й після реконструкції; перетворювачі частоти для насосних агрегатів; системи керування, що оптимізують енерговитрати; гідравлічне моделювання мережі; моделювання добового споживання води й погодинної нерівномірності з порівнянням зі статистикою та вимогами ДБН.
• Акценти в розділах ТЕО: вихідні дані; технічна можливість і економічна доцільність (за чергами й пусковими комплексами); обґрунтування проєктної потужності; дані інженерних вишукувань; оцінка впливу на довкілля; схема зведеного плану інженерних мереж, зокрема в електронному форматі; основні технологічні, будівельні й планувальні рішення (за потреби — на основі 3D-моделі); рішення й показники з енергоефективності з порівнянням варіантів; обґрунтування ефективності інвестицій, за потреби — на основі повного життєвого циклу об’єкта.
• Що має бути в ТЕО водопостачання: прогноз споживання води на 20 років; аналіз наявної системи; моделювання водопровідної мережі й роботи насосних станцій; енергетична собівартість подачі води з різних джерел; алгоритми управління системою; очікуваний результат і термін окупності інвестицій.

Структура проєктної заявки (ідеї проєкту)

Автор показує орієнтовну структуру: загальна інформація про громаду (географічні й соціально-економічні дані); підстави звернення до «Північного вікна» (GRP) і відповідність його критеріям (екологія, енергоефективність, зменшення витрат бюджету, покращення якості послуг, посилення воєнної та післявоєнної стійкості інфраструктури); об’єкти громади; опис проєкту з очікуваною вартістю, що включає проєктну документацію, обладнання й матеріали, монтаж і налагодження, технічний нагляд; очікувана економія за теплом, електрикою, паливом, природним газом, водою та викидами CO₂.

Типові недоліки проєктної документації

Найчастіше бракує:

• прогнозу послуги (населення, промисловість);
• розрахунку водного балансу (IWA);
• аналізу альтернатив і обґрунтування технологій;
• сучасних рішень (замість заміни старого на нове аналогічне) та комплексного розгляду проблеми;
• моделювання;
• розрахунку спроможності покрити витрати й оцінки спроможності персоналу супроводжувати проєкт;
• розрахунків енергоефективності, зменшення інших витрат і терміну окупності.

Рішення, привабливі для донорів

• Інтелектуальна SCADA з моніторингом ефективності роботи системи водопостачання.
• Зонований облік втрат води (DMA).
• Комплексний підхід до реконструкції: узгодженість роботи насосних станцій, баланс тисків, рішення щодо діаметрів трубопроводів і нових ділянок, запірна й регулювальна арматура, алгоритми керування системою.

Екологічний вимір енергоефективності автор ілюструє так: на виробництво 1 кВт·год електроенергії витрачається 2,6 л води на вугільній, 0,75 л на газовій і 2,5 л на атомній електростанції.

Як громаді скористатися

1. Починайте із завдання на проєктування та вихідних даних (технічні умови, містобудівні умови) і зафіксуйте в завданні вимоги до розрахунків і моделювання.
2. Заплануйте попередні дослідження: аналіз наявної системи, добового й погодинного споживання води, гідравлічну модель мережі.
3. Перевіряйте документацію підрядника за списком розділів ТЕО й переліком типових недоліків вище.
4. Додайте до заявки очікувану економію (тепло, електрика, паливо, газ, вода, викиди) і термін окупності.

На що звернути увагу

• Норми й стадійність наведено так, як у презентації. Перевіряйте чинні редакції будівельних норм.
• Значну частину слайдів становлять зображення моделей, схем і таблиць (SCADA, мапи, гідравлічні розрахунки). Без усних пояснень автора їх змістовно не відтворити, тому дивіться їх у вкладеному файлі.
• Вимоги міжнародних донорів у презентації не названо поіменно, окрім «Північного вікна» (GRP). Завжди звіряйтеся з умовами конкретної програми.