Де громадам знаходити фінансування: п’ять перших дій і каскадний принцип вибору джерел

Що це

Виступ Миколи Кобця, фахівця з екологізації інвестицій (Екодія, CEE Bankwatch Network), на вебінарі «Дорожня карта для публічних інвестиційних проєктів» 13 жовтня 2026 року. Головна думка автора: не починайте з пошуку грошей, почніть із добре описаної проблеми.

Для кого

Для команд громад, які готують проєкт і вирішують, до яких джерел фінансування звертатися та в якій послідовності. Особливо корисно тим, хто готує проєкт до процедур управління публічними інвестиціями (УПІ) й подання через DREAM.

Головне

Перші п’ять дій громади:

1. визначити проблему та результат: що саме зміниться для людей;
2. оцінити вартість, утримання та майбутню економію;
3. перевірити відповідність стратегії та процедурам УПІ/DREAM;
4. знайти актуальні конкурси, субвенції та програми донорів, запитати в області й профільному міністерстві;
5. підготувати документи й обрати реалістичне поєднання джерел.

П’ять груп джерел:

• пряме бюджетне фінансування — гроші з державного чи місцевого бюджету, зокрема державні цільові фонди й ДФРР;
• боргове фінансування — кредити, облігації, позики на засадах повернення, платності й строковості;
• гранти — кошти донорів, ЄС, міжнародних організацій і благодійників без повернення;
• приватні інвестиції — гроші бізнесу, компаній чи громадян;
• власні кошти громади чи підприємств, наприклад частина прибутку комунального підприємства.

Каскадний принцип. Спочатку беруть доступніші й дешевші гроші, а кредити — після перевірки власних можливостей:

1. власні ресурси та гранти: що можна покрити без боргу;
2. приватні кошти чи партнерство: чи є зрозуміла вигода та розподіл ризиків;
3. пільговий кредит: чи зможе громада його обслуговувати;
4. бюджетна підтримка чи субвенції: чи відповідає проєкт пріоритетам.

Для кожного проєкту складають фінансовий план, у якому послідовно розглядають усі можливі джерела, і лише після цього — державний чи місцевий бюджет. Один проєкт може мати кілька джерел.

Приватні гроші. Спершу перевіряють, чи можна залучити бізнес або інвесторів. Для видобування корисних копалин діє угода про розподіл продукції, для інших проєктів — державно-приватне партнерство чи концесія. Прибутковий проєкт, який може окупити себе, можна запускати лише на приватні гроші; якщо повністю не виходить, дивляться, чи додати бюджетні кошти або інші варіанти.

Кредити. Для програм розглядають лише пільгові кредити з низькою ставкою. Для проєктів — комерційні банки, облігації, міжнародні фінансові організації. Якщо проєкт не дотягує до мінімальної суми кредиту, можна об’єднати кілька схожих проєктів.

Бюджет. Проєкт має бути в єдиному проєктному портфелі публічних інвестицій (держави, регіону чи територіальної громади) або відповідати пріоритетам інвестування. Спершу гроші шукають у спеціальному фонді державного бюджету чи в цільових фондах, потім — у загальному фонді. Для проєктів органів місцевого самоврядування діє правило співфінансування: держава дає кошти лише за умови, що частину профінансує місцевий бюджет.

Як громаді скористатися

Автор описує нову процедуру в шести кроках — її можна взяти як план роботи над проєктом:

1. Сформувати ідею та попередній план: визначити нагальну потребу (наприклад, будівництво нової школи), підготувати техніко-економічне обґрунтування й попередню кошторисну вартість.
2. Оцінити власні ресурси: місцевий бюджет, кошти комунальних підприємств, інші внутрішні резерви.
3. Проаналізувати альтернативні джерела: чи є актуальні міжнародні гранти, чи можна залучити донорську допомогу, кредит чи інвестиції, чи підходить проєкт під умови партнерських програм.
4. Підготувати фінансовий план: яку частину витрат покриває кожне джерело.
5. Лише якщо власних та альтернативних ресурсів не вистачає, подати обґрунтований запит до відповідного бюджету — державного чи місцевого.
6. Після погодження джерел і пропорцій отримати остаточне затвердження й починати реалізацію.

У презентації є й корисні посилання на ресурси: «Зелена платформа» (допомагає громадам, державним і комунальним підприємствам знаходити актуальні програми фінансування інвестиційних проєктів), «Як підготувати проєкт у DREAM для програм ЄІБ» та «Управління публічними інвестиціями: що ми знаємо про проєкти».

На що звернути увагу

• Це загальна логіка вибору джерел, а не гарантія фінансування: конкретні умови визначають окремі програми, конкурси й порядки.
• Порядок джерел на двох слайдах автора подано трохи по-різному (на одному кредити розглянуто перед приватними коштами). Спільне для обох: державний чи місцевий бюджет іде останнім.
• На слайдах не названо документа, яким закріплено описану «нову процедуру», тому перед поданням звірте її з чинними порядками.